використання таблиць

Для зручності зіставлення показників і наочності цифровий матеріал,

як правило, оформляють у вигляді таблиць, що відпові­дають вимогам

чинних нормативних документів. Нумерують таб­лиці, якщо їх більше

однієї в документі, арабськими цифрами.

Система нумерації може бути наскрізною (напр., «Таблиця /»; «Таблиця 2»

і т. д.) або індексаційною (окрім таблиць, що наво­дяться в додатках),

і тоді номер складається з номера розділу й порядкового номера таблиці,

відокремлених крапкою (наприклад, «Таблиця 5. З» — третя таблиця п'ятого розділу).

арабськими цифрами.

Нумера­ція граф і рядків таблиці застосовується й тоді,

коли на них треба робити посилання в тексті документа.

Незакінчену таблицю нижньою горизонтальною лінією не об­межують.

Заголовки граф наводять переважно в Н. відмінку однини без довільного

скорочення слів.

Множину застосовують:

—   коли серед текстових показників графи є такі, що стоять у множині;

—   коли значення заголовка передається лише в множині;

—    коли слово в однині не вживається.

Залежно від розміру таблиці її розміщують:

—    безпосередньо після тексту, до якого вона належить;

—    на наступній сторінці;

—    у додатку.

Якщо в сусідніх рядках графи текст повторюється:

—   його заміняють лапками (кількість лапок за кількістю слів), коли текст

уміщується в один рядок;

—   його заміняють словами «Те саме», які в разі подальшо­го повторення

тексту заміняють однією парою лапок, коли текст не вміщується в один рядок;